Від керівника до таксиста

Падіння з висоти

Я редагую ризики, а не драматизую втрати. Але цей випадок із Хендану (через Bilibili) ошурив мене.

Чоловік, який раніше керував 30 працівниками на вуглевидобувальному заводі, заробляв 9 тис. юань (близько 1 тис. фунтів), жив без боргів, мав Audi та стабільне життя — тепер проводить 14 годин за кермом, заробляючи всього \(300 на день. Поразка у \)3 млн через маржинальнi операцiї з альткоїнами та невиплата боргiв понад $450 тис. доларiв — все це призвело до того, що вiн живе у квартирцi за 600 юанiв на мiсяць з особистою санвузлом — останньою ниткою гуманностi.

Так: без боргiв. Саме це робить цей приклад таким жахливим. Це була не фiнансова деструкцiя — це довiр’я, яке перетворилося на обов’язковий спосiб життя.

Поступовий пожежний пожежний тримач

Не проти плечей у загальному — у моїх моделях на CoinDesk ми використовуємо 15–25x маржу стратегiчно з автоматичними лайт-стопами — перевiрено протягом 8 рокiв.

Але ось тут? Це була психологiчна вiйна позамовою стратегii.

Вона почалася маленько: торгування поштовими марками у початку 2010-х — лише достатньо для того, щоб почуватися розумним при двох тисячах прибутку. Потім Bitcoin у 2020-му: обережно спочатку… Але кожен успix забезпечував історii: «Я добре справляюсь». Наследком стали альткоїни й контракти з 10–100x плечем.

«Я нe йду всього разом», — сказав вона у камеру. «Це як… поволокти ножем». Саме так люди терять все — не одразу, а через переконання, що можуть перемогти гравitaцiiю.

І так: нуль stop-losses. Встановлювали… а потім скасовували серед торгової операцii через «ринок може позитивно реагувати». Класичний дилог про затратну емоцIйну прив’язанIсть.

Чотири позики – один безодня

Розберемося:

• 2020: Втратив 10 тис. → взяв кредит через Alipay Jiebei + друзям = загалом повернуто 22 тис., батьки допомогли.
• 2021: Другий спроба → взяв ще 30 тис., все загублено.
• 2023: Продав квартиру сестри (менше 70 квадратних метрIв) за 50 тис. → часово погасив борги… але провинa його параллельно знешкодила.
• Початок 2024: Запроваджено іпотеку свого будинку → взяв кредити з дуже високою процентною ставкою (до 35% рocильно) → додало понад $1 млн нових боргiv.

Кожен раз? Та сама лжа: «На цей раз все буде інакше». Цикл повториться точно як годинник — вже не лише у Китаї, а й у Дубайських недвижимостях чи скальперах Reddit у БерлIнI.

А коли хтось каже, що заощаджує грошы водночас беручи новий кредит… це не прогрес; це активне самознищення пid маскою оптимizму.

Навчається любов – чи помилка? The community response? Cooler than expected. KOL Liangxi announced he’d fund this man with ¥55K upfront plus ¥6K/month living support for one year—to prevent relapse into trading. The intent? Pure empathy—he knows what it feels like being on margin edge-of-the-cliff too. But here’s my concern: a contract trader giving aid to someone still addicted? based on emotional need? can that really break dependency loops? a single tweet can’t rewrite trauma or dopamine circuits built through repeated losses. The fastest way back from ruin isn’t money—it’s rewiring your brain’s reward system using data-driven boundaries.* The only real safety net is discipline enforced by code—not compassion alone.We must teach people how loss behaves mathematically before teaching them how to trade.